Журналіст, драматург, прозаїк, багаторазовий призер «Коронації слова» — така творча еволюція Володимира Лиса.
У житті старого Якова Меха на короткий час, мов той метелик, з`являється дівча-приблуда. Вона питає, чи любив він колись, — і виринає десь із глибини пам’яті його кохання, і біль втрати, і круговерть війн та режимів, і радощі та горе в родині, і гріхи й каяття... |
|
Що таке життя ваше? Пара, яка з’являється на хвильку, а потім зникає. Соборне послання апостола Якова, 4, 14 Чуєш, як грає цвіркун?.. Слухає небо крізь ніч Серце комахи. Невідомий японський поет ХVІІІ ст.
1 «Який же я старий, — думає Яків. — Який старий, Боже мій!» Він щойно захитався біля порога своєї хати. Щоб не впасти, вхопився за одвірок. Світ кудись поплив. Не здивувався — так бувало вже не раз. Дивина в іншому — він раніше ставився до цього якось інакше. Простіше. Начеб не помічав. Удавав, що не помічає. Заточився, то й заточився. Старий, от і все. А тут щось кольнуло наче, різонуло, в серці чи коло серця. От іще. Він отак упаде, серце спиниться, не одразу і знайдуть. Али тоді йому буде байдуже — знайдуть ци нє, а тепер — не байдуже.
«Доки живий», — думає Яків. Авжеж, доки живий. Треба йти. Йти? Куди? ... |